наверх ⇑

ДОГОВІР МІНИ

Бартерні операції в ЗЕД: правова регламентація та валютний контроль - Я –  БухгалтерСтаттями 715 і 716 Цивільного кодексу України визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Водночас договір міни має і свої специфічні ознаки. Основною є те, що за договором міни кожен із продавців (якими, знову ж таки, є сторони цього договору) отримує за відчужену річ не грошовий еквівалент (що має місце при купівлі-продажу), а іншу річ. Однак при обміні нерівноцінних за вартістю речей контрагент, який одержує більш цінну річ, може зобов’язатися передати другій стороні ще й гроші (різницю в ціні). Це робиться за бажанням учасників угоди.

Чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо того, яке майно, в якій кількості і якою вартістю може обмінюватись (за винятком, звичайно, того з майна чи речей, для яких встановлено особливий порядок придбання). Таким чином, жилий будинок можна обміняти, наприклад, на квартиру, дачу, автомобіль або на декілька об’єктів власності одразу (на автомобіль і дачу, квартиру і комп’ютер тощо).

Що стосується обміну земельними ділянками, то, відповідно до статті 37-1 Земельного кодексу України власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками.

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.

Не є договором міни обмін: речами з передачею їх тільки у володіння; речами з передачею їх лише у користування; товару на послуги про його переробку; товару на відступлення майнового права; векселями при різній вексельній сумі; житлових приміщень, які особи займають як наймачі; договір, при якому здійснюється обмін неякісного товару, придбаного фізичними особами у роздрібній торговельній мережі.

Учасниками договору міни можуть бути і неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні особи, але за наявності відповідного дозволу (згоди) органу опіки і піклування. У випадку, коли в рішенні органу опіки і піклування зазначено якісь обов’язкові умови, що мають передувати договору міни, їх виконання перевіряються нотаріусом, про що робиться відмітка в тексті договору.