наверх ⇑

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

       Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.

       За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

       Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.

       За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.

       Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.

       Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 45 Цивільного кодексу України).

       Закон, закріплюючи інститут визнання особи безвісно відсутньою, передбачає, що такі відносини можуть бути тимчасовими, а відтак передбачає і можливість скасування судового рішення.

       Рішення про визнання особи безвісно відсутньою може бути скасоване, якщо остання з'явилася або одержані відомості про місце її перебування.

       Згідно ч. 1 ст. 250 Цивільного процесуального кодексу України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує рішення. Суд розглядає справу за заявою особи, яка була визнана безвісно відсутньою, або іншої заінтересованої особи. Відповідне рішення може бути ухвалене судом, який прийняв рішення про визнання особи безвісно відсутньою, або судом за місцем перебування такої особи.

       Скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою є підставою для припинення юридичних наслідків, які виникли у зв'язку з безвісною відсутністю (наприклад, припиняється майнова опіка за ч. 5 ст. 44 ЦК), проте факти, що вже відбулися, вважаються дійсними і не скасовуються. За згодою учасників правовідносини, які вже припинилися, можуть бути поновлені. Так, за ч. 2 ст. 118 Сімейного кодексу України якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.