Небезпека спалювання рослинних залишків та відходів!

Щовесни в Україні загострюється проблема спалювання стерні, рослинних залишків, а подекуди й умисного спалювання сміття і підпалу сухої трави. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, ці явища можуть призвести до того, що вогонь з полів та подвір’їв перекидається на лісосмуги, які з ними межують та на інші ділянки і можуть загрожувати масштабними пожежами.

Крім того, випалювання сухої рослинності та її залишків призводить до таких наслідків: 

• забруднення атмосфери;
• знищення місць існування тварин, наприклад, гнізд птахів, та загибелі самих тварин, зокрема, комах;
• знищення насіння та пошкодження живих рослин або їх частин;
• знищення мікрофлори ґрунту, погіршення його структури;
• посилення процесів водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків;
• за певних погодних умов, погіршується видимість на автошляхах, що спричиняє зростання аварійності.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п.п. 4.2., 9.1.19. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України забороняється: спалювати листя, суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки; спалювати промислові та побутові відходи, які є джерелами  забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами   з  неприємним  запахом  або  іншого шкідливого  впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів.

За шкоду завдану навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 77¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн) і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1190 грн).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн) і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 – 1700 грн).

Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України – знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 8500) або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Одним із методів утилізації може бути компостування – розкладання рослинних залишків з утворенням компосту – однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив. Найціннішою характеристикою компосту, як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослинам для життя.

Подрібненні рослинні рештки можна використовувати для мульчування – вкривання поверхні ґрунту для його захисту від пересихання й перегрівання. З цією метою також використовують солому, перегній, мульч-папір тощо. Мульчування розглядається як спосіб поліпшення фізичних, агрономічних властивостей ґрунту та є ефективним засобом мінерального живлення сільськогосподарських рослин.