наверх ⇑

Небезпека замору риби в зимовий період

Взимку замори трапляються частіше, ніж влітку, оскільки льодяний покрив унеможливлює насичення води атмосферним киснем. Ще однією причиною заморів є процеси гниття водоростей у водоймах у зимовий та літній періоди, внаслідок чого майже повністю втрачається розчинений у воді кисень. Погіршують ситуацію також відлиги та снігопади, через які крига стає крихкою та непрозорою. Риба намагається  покинути заморну водойму – рухається до рік чи протічків, що впадають у став чи водосховище, піднімається до ополонок.

Певною мірою рибі надають допомогу рибалки. Вони роблять лунки й водночас допомагають мешканцям ставків та річок отримувати повітря.

Звертаємось до всіх користувачів водойм (громадських організацій, сільських та селищних рад, на території яких є водойми, орендарів земель водного фонду) з проханням приділити увагу їх стану, щоб не допустити загибелі риби. При зменшенні концентрації кисню до критичних показників (нижче 4,0 мг/дм3) починається замор риби. Ознаки замору, які б мали насторожити користувачів, це неприємний запах від води, поява біля ополонок дрібних водних комах і малої та слабої риби.

Основні заходи, що допоможуть поліпшити кисневий режим і запобігти заморам – прорубування ополонок, виставляння рослинних сніпків, збільшення проточності водойм, штучна аерація. Ополонки роблять ближче до берегів розміром не менше 100 см х 100 см. Ймовірність замерзання серед плеса є вищою, ніж біля берега. До того ж поряд очерет, рогіз, трава, а це основний елемент при підготовці ополонки. Будь-який пористий матеріал може пропускати повітря навіть тоді, коли лунка замерзне.

Шановні громадяни, будьмо активними та небайдужими до порятунку водних живих ресурсів, щоб не допустити зменшення їх кількості та видової різноманітності.

 

Спеціаліст сектору взаємодії з

правоохоронними органами, оборонної,

мобілізаційної роботи та цивільного захисту

апарату районної державної адміністрації                                                   Ю. Ю. Мельник