наверх ⇑

Рекомендації щодо експлуатації сміттєзвалищ

Методичні рекомендації в галузі охорони навколишнього природного середовища при експлуатації місць видалення твердих побутових відходів (полігонів/сміттєзвалищ ТПВ)

1. Відведення земельної ділянки під полігон ТПВ (сміттєзвалище)

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені ст.122 Земельного кодексу України.

Порядок передачі земельних ділянок в користування та оренду визначений ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та оренду здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Шляхом вирішення питання щодо передачі земельної ділянки під розміщення сміттєзвалища в постійне користування являється створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства з наступною передачею йому земельної ділянки у порядку визначеному Земельним кодексом України.

Важливо:

Ділянка для розміщення полігонів ТПВ повинна обиратися за територіальним принципом відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проекту районного планування або генерального плану населеного місця.

Полігони ТПВ розміщують

1) на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);

2) на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;

3) на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;

4) на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;

5) за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;

6) з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;

7) за межами міст;

8) на відстані, не менше:

- 15 км від аеропортів;

 

- 3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об'єктів, які використовуються з культурно-оздоровчою метою, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;

- 1 км від межі міст;

- 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);

- 0,2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі.

- 0,050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації.

Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби,

Розміщення полігонів ТПВ не допускається:

- на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з

- у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;

- у зонах активного карсту;

- у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;

- у заболочених місцях;

- у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;

- у зонах формування і використання мінеральних вод;

- на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;

- у охоронних зонах водойм;

- у зонах санітарної охорони курортів та заповідників;

- на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;

Розміщення полігонів ТПВ допускається:

- на просадних ґрунтах за умови повного усунення просадних властивостей ґрунтів;

- на потенційно підтоплюваних територіях за умови спорудження дренажу з улаштуванням проти

фільтраційного екрана відповідно до 2.6 у основі і на схилах полігона і знезаражування вод у випадку  аварійної ситуації;

- у зоні III поясу санітарної охорони водозаборів за наявності в них природної захищеності (присутність у літологічному розрізі достатньо потужних і витриманих водотривких порід), з улаштуванням у чаші полігона надійного протифільтраційного екрана;

- на ділянках, віддалених від тектонічних розломів і активних зон геодинамічної напруженості, що виявляються за допомогою інженерних вишукувань.

Ґрунтові води на ділянці розміщення полігонів ТПВ повинні знаходитися на глибині не менше 2 м від його основи.

Залежно від особливостей розміщення полігонів ТПВ у рельєфі виконують: комплекс інженерних, екологічних і санітарно-гігієнічних вишукувань, оцінку впливу на навколишнє середовище, включаючи середовище життєдіяльності людини, розробку конструктивних і технологічних проектних рішень, обґрунтування заходів щодо зменшення або ліквідації негативного впливу на навколишнє середовище та розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також забезпечення експлуатаційної надійності полігонів ТПВ.

Відведення земельної ділянки під розміщення полігонів ТПВ здійснюється відповідно до чинного законодавства і нормативних документів.

Підстава: державні будівельні норми ДБН В.2.4-2-2005 «ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ Основні положення проектування».

 

2.  Розміщення відходів на полігоні ТПВ (сміттєзвалищі)

Відповідно до вимог статті 35-1 Закону України «Про відходи»:

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел  утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом  місцевого самоврядування на конкурсних засадах спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Під час обрання органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення перевага  надається  пропозиціям, що передбачають більший ступінь перероблення чи утилізації побутових відходів.

Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками  згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджена  Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.08.2011 N 133, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 р. за N 1157/19895.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та   природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для  зберігання  та  видалення  відходів  місця  чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування   чи   захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Важливо:

 

З 26.04.2014 вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (Закон від 09.04.2014 № 1193-VII).

Внаслідок прийняття зазначеного вище Закону, із переліку документів дозвільного характеру були виключені «дозвіл на розміщення відходів» і «погодження лімітів на утворення та розміщення відходів». Натомість обласна державна адміністрація наділяється повноваженнями щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Згідно п. д ст. 18 Закону України «Про відходи», затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

На даний час порядок  отримання  дозволу на здійснення  операцій у сфері поводження з відходами та форма дозволу не визначені.

Прийом документів для отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами буде здійснюватися після встановлення механізму видачі дозвільних документів Кабінетом Міністрів України.

Власники МВВ або за їх дорученням спеціалізовані проектні організації, що мають відповідну ліцензію, здійснюють інвентаризацію МВВ та складають проекти їх паспортів.

Затверджує паспорт МВВ обласна державна адміністрація за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Згідно вимог п. 18 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою КМУ від 03.08.98 № 1216, щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо. Результати перегляду заносяться до розділу ХII «Проведення ревізій даних паспорта» та разом із розділами, до яких внесено зміни, подаються до Департаменту.

Довідково:

До переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, які можуть здійснюватися за рахунок коштів місцевих фондів ОНПС належать:

- п. 68 «Будівництво, розширення та реконструкція споруд, придбання та впровадження установок, обладнання та машин для збору, транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових, сільськогосподарських і промислових   відходів виробництва, кубових залишків».

- п. 74-1 «Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів та небезпечних хімічних речовин, у тому числі непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин».


3. У сфері охорони атмосферного повітря

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (сміттєзвалище, ) можуть здійснюватися  після:

1) отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

Для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами сільській раді необхідно надати заяву встановленого зразка та пакет документів, а саме:

1. Звіт по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих  речовин  в  атмосферне  повітря;

2. Документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для  отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

3. Повідомлення в місцевих друкованих засобах масової інформації, про намір суб’єкта господарювання отримати дозвіл на викиди із зазначенням адреси місцевої держадміністрації до якої можуть надсилатися зауваження громадський організацій та окремих громадян

4.Оригінал повідомлення місцевої райдержадміністрації про розгляд пропозицій та зауважень громадських організацій щодо наміру суб’єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне;

5. Оригінал позитивного висновку Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

6. Інформацію на магнітному носії згідно типової форми ХМL схем.

2) вирішення питання постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» із змінами 07.08.2013.

Згідно п.4 Порядку взяття на державний облік об’єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди України.

Згідно п.4.2 Інструкції «Про Порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря», затвердженої наказом Мінприроди України від 10.05.2002 №177, зареєстрованої в Мін’юсті України 22 травня 2002 за №445/6733, для взяття на державний облік об’єкти, які справляють шкідливий вплив, проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

За результатами інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік.

В разі, якщо об’єкт по ступеню впливу на забруднення атмосферного повітря відноситься до об'єктів 2 групи - готується відповідний пакет документів і надсилається до Мінприроди України.

Об’єкти 3 групи не підлягають постановці на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

4. У сфері використання води.

Відповідно до статті 69 Водного кодексу України, забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об’єктів без дозволу на спеціальне водокористування в кількості, необхідній для ліквідації пожежі.

            Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України:

Водокористувачі зобов’язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно до ст. 98 Водного кодексу України:

Забороняється введення в дію експлуатаційних свердловин на воду - без оснащення їх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Також повідомляємо, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963 «Про затвердження Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод» Державній службі геології та надр разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування доручено вжити заходів щодо забезпечення облаштування відповідними суб’єктами господарювання до 30.06.2014 артезіанських свердловин, що експлуатуються, засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод.

Згідно вищевказаної Постанови водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод (далі - засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок та зобов’язані підтримувати засоби вимірювання у придатному для експлуатації стані.