наверх ⇑

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати

         Відповідно до статті 31 Закону України «Про оплату праці» (в редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за мінімальної заробітної плати. Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

       Якщо ж нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

     Частиною другою статті 31 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це – доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

     Отже, у випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплата за використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів; доплата за роботу у нічний час, підвищена оплата за надурочну роботу; роз’їзний характер робіт, премії до ювілейних і святкових дат, то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).

       Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати. Тобто, доплати за: суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам за сумлінну працю тощо включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.   

       Частиною п’ятою статті 31 Закону встановлено, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Отже, у випадку коли працівник працює на одному підприємстві, в установі, організації і як основний працівник, і за сумісництвом, то йому при виконанні норми праці мають нараховувати за основним місцем заробітну плату у розмірі не менше 3200 гривень, і на посаді за сумісництвом (за умови роботи на 0,5 ставки) – не менше 1600 грн.

       Що стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження тимчасової непрацездатності, сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266. Суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

       Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

 

 

 

Головний спеціаліст відділу

з питань праці, інвалідів та ветеранів

УСЗН райдержадміністрації                                               В.В. Ляховецький