наверх ⇑

На Маньківщині відбулися заходи із вшанування Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО

19 лютого в Маньківському районному центрі культури і дозвілля  відбувся вечір-зустріч з учасниками Євромайдану та воїнами-учасниками АТО «Ми перед вами в боргу», присвячений вшануванню героїв Небесної сотні та героїв-бійців, які віддали своє життя за нашу рідну Україну на Сході.

Завдяки спільним зусиллям працівників РЦКД, учасників художньої самодіяльності, активістів Євромайдану та громадської організації «Волонтери Маньківщини» глядачі дійства змогли полинути у героїчні та, водночас, трагічні події історично вагомих для українського народу лютого 2014 року, коли відбулися жахливі розстріли мирних мітингувальників Євромайдану, та лютого 2015 року, у річницю виходу українських військ із оточеного міста Дебальцево в Донецькій області.

Ведучі вечора начальник відділу культури райдержадміністрації Людмила Фітенко та громадський активіст, співзасновник громадської організації «Волонтери Маньківщини» Галина Новожилова розповіли, як все починалось мирним протестом народу на Майдані Незалежності у Києві.

Спогадами про події Євромайдану поділилася із учасниками заходу мати студента-активіста, учасниця тих подій Ольга Ремінна. Вона розповіла, що батьки молоді, яка вийшла на Майдан у столиці з мирною демонстрацією на підтримку європейського вектора зовнішньої політики Українита з протестом проти соціальної нерівності і несправедливості, не змогли залишитися байдужими, коли було віддано безпосередній наказ про застосування сили під час розгону Євромайдану в Києві.

Географія тих скорботних і водночас славних днів охопила всю Україну…

Наш земляк, подібнянин Віктор Чернець, поповнив трагічний список Героїв Небесної Сотні… Активісти Уманського та Маньківського районів влаштували блокпост на трасі Київ-Одеса, перекриваючи дорогу підкріпленню (силовикам та «тітушкам»), що автобусами прямували на «допомогу» беркутівцям у Київ з усіх куточків України.  Віктор загинув 19 лютого 2014 року, потрапивши під колеса джипу, що прорвався крізь блокпост.

На захід було запрошено членів сім’ї загиблого Віктора Чернеця – сестер і дружину нашого земляка – Героя Небесної Сотні.

«Віктор не бажав би стати героєм…Він хотів жити, виховувати своїх дітей, працювати на своїй землі для розвитку району, на благо нашої держави…Однак залишатися байдужим до подій, що відбувалися на той час у столиці, він не зміг…» - повідала присутнім сестра загиблого…. Також рідня Віктора висловила велику надію на те, що життя Героїв Небесної Сотні були віддані недаремно, що наша країна має велике світле майбутнє і всі шанси для подальшого європейського розвитку і покращення життя народу України.

Під пісню «Мальви» у виконанні Анни Мартинової  на слайд шоу були висвітленні імена загиблих Героїв Майдану… Глядачі завмерли у скорботній тиші. Ця трагедія українського народу сколихнула весь світ. Події Майдану назавжди закарбувалися в нашій пам’яті і відбилися в сотнях віршів і пісень. У виконанні сільського голови Подібної прозвучала пісня про героїзм українського народу. Хвилюючу пісню «Мати журавлика жде» виконав хор ветеранів «Джерело». Пролунали на вечорі спогади про загиблого у Дебальцево, уродженця Іваньок, Ігоря Щербини.

Присутні вшанували пам’ять всіх загиблих за Україну хвилиною мовчання.

Продовжився захід вшануванням бійців, які відстоюють незалежність і територіальну цілісність України на Сході. На зустріч було запрошено бійців-учасників АТО, зокрема тих, хто виходив у лютому минулого року із Дебальцівського оточення.

Зі словами вдячності до всіх учасників революції Гідності, захисників українського народу та України звернулися заступник голови райдержадміністрації Олег Філіпчак та заступник голови районної ради Світлана Лещенко.

Згідно указу Президента України від 08.05.2015, Маньківський районний військовий комісар Олексій Острик нагородив учасників антитерористичної операції  Ігоря Козяра та Дмитра  Безшийка відзнаками «Захиснику Вітчизни». Продовжився захід врученням нагрудних знаків до посвідчень учасника бойових дій демобілізованим військовослужбовцям з нашого району та груповим фото на згадку. Під вигуки глядачів – «Герої!», –  захисники нашої держави пройшли зі сцени на свої місця у залі.

Вечір був хвилюючим і зворушливим. Всі присутні були сповнені різних емоцій і спогадів. Біль втрат, пам’ять про Майдан, гордість за своїх земляків, почуття єднання у спільній справі, тяжкі спогади про бойові дії, сповнене віри очікування найближчих людей з війни, а в когось – просто повні очі сліз від усвідомлення того, що наша мирна країна зараз перебуває у стані непроголошеної війни, страшної і цілком реальної… Але всіх у залі об’єднало спільне почуття. Надія… Надія на те, що покладені на вівтар боротьби людські життя були немарними, що нас чекає мирне і благополучне життя. Вільне життя у нашій вільній, успішній і незалежній державі.