наверх ⇑

Ігор Віштак: Реформа готова.Треба лише зважитися її розпочати

Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає об’єднання територіальних громад у спроможні, або самодостатні  адміністративні центри, які зможуть реалізовувати в повному обсязі функції з надання високоякісних послуг у життєво важливих сферах в інтересах місцевого населення. 16 березня, на нараді у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України відбулося опрацювання проекту Методики формування спроможних територіальних громад та його узгодження із представниками асоціацій органів місцевого самоврядування.

Аби ретельніше розібратися з нововведеннями, ведемо мову з головою районної державної адміністрації Ігорем Віштаком.

– Ігоре Анатолійовичу, кожен район має властиві лише йому характеристики. Чи будуть вони враховуватися під час реформ?

– Методика формування спроможних територіальних громад базується на аналізі історії змін адміністративно-територіального устрою за тривалий період, планово картографічного матеріалу, що відображає населені пункти, межі областей, районів, міст обласного та районного значення, сільських та селищних рад. Враховується забезпеченість населених пунктів розвинутою інфраструктурою, шляхами сполучення (залізниці, автомобільні шляхи); гідрографія, грунтово-рослинний покрив тощо. Вивчаються дані щодо основних місць працевлаштування жителів та напрямки їх щоденної міграції, статистична інформація щодо демографічної ситуації та тенденції до її зміни. А також – дані про існуючу мережу бюджетних установ та організацій, наявність ресурсної інфраструктури, зокрема і адміністративних будівель. Окрім того, до уваги береться культурно-географічні спільності та територіальні розбіжності в умовах та рівні життя, етнічні, історичні, культурні особливості територій. Загалом, на мою думку, потрібно врахувати все до дрібниць, адже така реформа суттєво вплине як на сьогоднішнє життя людей, так і на їхнє майбутнє.

– Враховуючи вищесказане, скільки спроможних територіальних громад залишиться в Маньківському районі?

– По-перше, кожна така громада повинна мати своє казначейство, фінвідділ, школу, лікарню, заклад культури, відповідну структуру соціального захисту, орган правопорядку тощо. Громади Маньківщини мають визначитися з центрами, навколо яких відбудеться об’єднання. На моє переконання після реформування їх повинно бути не більше п’яти. Хочу зазначити, що до громад Маньківщини можуть приєднатися й території інших районів, які географічно ближчі нам, ніж нинішнім своїм районним центрам.

– Скажіть будь-ласка, як бути, якщо громадяни сільської ради з населенням понад 1 тис. осіб проти об'єднання?

– Сьогодні об’єднання громад відбувається виключно на добровільних засадах. Тобто, якщо громада проти об’єднання, її ніхто не зможе змусити.
Але треба усвідомити, що лише консолідація зусиль на вирішення існуючих проблем дозволить збільшити рівень надходжень до місцевих бюджетів, поліпшити інвестиційну привабливість територій, підвищити рівень життя кожної людини в громаді.

Громада з населенням понад 1 тис. осіб ні за яких умов не може бути спроможноюнадавати усі необхідні послуги своїм мешканцям. На це у неї немає ні інфраструктури, ні фінансів, ні кадрів…

Окрім того бюджетним кодексом не передбачено повноцінне фінансування таких громад.

Простіше кажучи, держава через закон про добровільне об’єднання дала можливість громадам консолідувати зусилля та ресурси і стати спроможними, зробити життя людей в кожному населеному пункті значно комфортнішим.

Тут річ навіть не в кількості населення самоврядної одиниці, а в здатності органів місцевого самоврядування, як зазначається в Європейській хартії, в межах закону здійснювати регулювання та управління істотною часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

– Чи вистачить коштів об’єднаній територіальній громаді на фінансування своєї життєдіяльності?

– За умови об’єднання територіальних громад їх надходження суттєво збільшаться. Мова – про податок на землю, акцизний податок на тютюн і горілчані вироби, з операцій продажу нафтопродуктів, 60% поверненого податку на доходи фізичних осіб, кошти від яких наповнять бюджет громад. Окрім власних надходжень до бюджетів місцевого самоврядування надійдуть і державні кошти ( освітня та медична субвенції). В цілому, очікується зростання дохідної бази місцевих бюджетів у понад два рази. Усе це в сукупності дозволить об’єднаним територіальним громадам самотужки розподіляти кошти на власні потреби.

Для прикладу:надходження сільським громадам доходів до об’єднання становлять 20млн. 159,9 тис грн., апісля їх об'єднання такі надходження становитимуть 76 млн. 240,6 тис. грн. Тобто зростання рівня надходжень очікується у межах 56 млн. 80,7 тис. грн.

         – Чи означає це, що кожна громада повинна створювати власні державні структури, які зараз працюють в районі?

– Я вважаю, що на перехідному етапі реформування район, як такий (районна влада) повинен залишатися, адже і вторинна ланка медицини працюватиме, і той же пенсійний фонд, і управління соціального захисту, й служби, які обслуговують незахищені верстви населення. Адже кожна окрема громада одразу не зможе стовідсотково самоорганізуватися.

 І перша причина тут – кадри. Немає такої кількостікваліфікованих спеціалістів, аби забезпечити повноцінне функціонування кожної територіальної громади.Та, попри всеце, наостанок хочу сказати, що першим важче, але саме сміливців стимулюють і підтримують. Реформа давно назріла, тож, хочемо ми цього, чи ні, а нам всім доведеться мінятися й рухатися вперед. Цього вимагає саме життя.