наверх ⇑

Законодавче визначення поняття «інвалід», порядок та документальне оформлення визнання особи інвалідом, права та пільги при працевлаштуванні.

Відповідно до ст. 2 Закону № 875, Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. внаслідок чого держава зобов’язана створитиумови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальнийзахист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності регулюються Постановою КМУ № 1317. Згідно з положеннямицієї Постанови, інвалідністьвстановлюють шляхом проведення медико-соціальноїекспертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групиі нвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній  реабілітації.

   Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності розрізняють I, II та III групи інвалідності. Обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації визначаються індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації інваліда.  Відповідно до п. 6 Постанови КМУ № 1317, висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов’язкові для виконання підприємствами, в яких працює інвалід.

     Відповідно ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 p., з наступними змінами і доповненнями інваліди в Україні володіють повнотою усіх прав, а щодо їх працевлаштування, створення належних і безпечних умов праці,з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідам надано право працювати на підприємствах, в установах, організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів.

       Відповідно до статті 19 вищевказаного Закону   всі підприємства, та фізичні – особи підприємці   які використовують найману працю, зобов’язані виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, що становить 4% від  середньооблікової кількості штатних працівників за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - то одне робоче місце для інваліда.

    При оформленні на роботу, інвалід повинен принести довідку МСЕК, яка підтверджує присвоєну групу інвалідності.  Надалі ця довідка буде підставою для надання відповідних пільг.  Інші  документи, необхідні для укладення трудового договору, інвалід  подає в  загальному порядку.

    Влаштовуючи на роботу інваліда роботодавець повинен враховувати наступне

при прийнятті на роботу інвалідів,  направлених на роботу згідно з рекомендацією медико-соціальної експертизи, йому не встановлюється випробувальний термін;

на прохання інвалідів роботодавці зобов'язані встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створювати пільгові умови праці;

понаднормова робота і робота у нічний час допускається  лише за згодою  працівника - інваліда за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;

інваліди війнимають переважне право на збереження робочого місця при скороченні чисельності  або штату працівників;

     -інваліди мають право на розірвання строкового трудового договору, якщо стан здоров'я  перешкоджає виконанню роботи за трудовим договором;

      -   у разі відмови у прийнятті на роботу, не наданні роботи за фахом інваліду, спрямованому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при невиконанні інших умов трудового договору та законодавства про працю, адміністрація  підприємства відшкодовує витрати на проїзд до місця проведення співбесіди і назад до місця, де він проживає, а також витрати на проїзд ескорту, якщо він необхідний;

    - інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів. При цьому за бажанням працівника-інваліда надається відпустка повноїтривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві;

інваліди I і II груп мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів що річно, інваліди III групи - тривалістю до 30 календарних днів  щорічно.

   Порядок реєстрації У Фонді соціального захисту інвалідів наступний: підприємства, установи, організації, у тому числі фізичні особи-підприємці, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, зобов'язані зареєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих. Для цього вони подають або надсилають рекомендованим листом відділенню Фонду заяву встановленої форми та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи - підприємця.

Реєстраціяроботодавців у Фондісоціальногозахистуінвалідів проводиться безкоштовно.

Датою реєстраціїроботодавцяувідділенні Фонду вважається день подання ним вищевказанихдокументів, а в разі надсилання їх поштою - дата на поштовому штемпелі.

Відділення Фонду надсилає роботодавцю протягом 10 робочих днів після реєстрації рекомендованим листом повідомлення про його реєстрацію.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування підприємством інвалідів, з якими укладено трудовий договір (зокрема, строковий) та для яких місце роботи є основним (тобто на данному підприємстві зберігаються їхні трудові книжки й до них внесені відповідні записи про прийом на роботу), зокрема, на умовах режиму роботи з неповнимробочим днем або неповним робочим тижнем, або які виконують роботу вдома особистою працею (надомники).

   Таким чином, не можуть бути зараховані для виконання нормативу інваліди, прийняті на роботу за сумісництвом або залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

 

Головний державний інспектор

з питань праці                                                                 Р.О. Проценко.