Тиждень козацького гарту: погляд з середини

З 31 травня по 5 червня на базі позашкільного табору  «Дивокрай»   працював військово-патріотичний табір «Козацький гарт». Там були учні - десятикласники з різних шкіл району, всього 60 осіб. Він був першим в області, відкритий з ініціативи в.о.начальника відділу освіти Юрія Безверхого  і  директора Молодецької загальноосвітньої  школи Петра Карпенка, за що ми їм щиро вдячні. В усіх враження про перебування там найкращі, цього не забути, бо завдяки таким заходам виховується патріотизм у молодого покоління, бажання робити добрі справи, приносити користь людям, бути захисником своєї Вітчизни.
В урочистій обстановці в присутності керівників району, відділу освіти ми приймали присягу козака. Директором табору працював Петро Карпенко Він був з нами суворим і вимогливим, справедливим і турботливим, за що  ми його дуже шанували і любили. Начальником штабу  був Віталій Буханистий,  який теж нас підтримував та давав настанови.

Нас  розділили на 3 взводи, командирами були:Федір Балагута, Микола Зайчук та Віктор Касянчук, вони виконували з нами насичену програму, навчали нас, допомагали, підтримували, вболівали за нас, за що ми їм вдячні. Дякуємо за їхню  витримку та терпіння. До речі, Буханистий  і Касянчук брали участь в  бойових  діях в зоні проведення АТО. Вони розповідали про високий патріотизм, сміливість, рішучість наших воїнів, про біль втрати побратимів.  На нас це справило сильне враження, викликало почуття любові до наших захисників, до нашої Батьківщини – України. 

Наш час був розрахований майже по хвилинах, трималась висока дисципліна, у всьому був порядок. Ми пізнали, що таке бойова тривога посеред ночі, нас навчали розбирати та збирати автомат, ми їздили на стрільбище в с. Бабани. На полі «бою» «медсестри» надавали першу допомогу « пораненим», виносили їх в безпечні місця. Нас також навчали  рукопашному бою для свого захисту , ми ходили в ліс рити окопи, дівчата ходили в наряд на кухню, а хлопці  були на посту цілодобово. Харчували нас 4-5 разів на день, страви були дуже смачні та різноманітні. Ми їли козацьку кашу  майже в польових умовах.

На дозвіллі у нас проводились різні спортивні змагання: волейбол, футбол, віджимання, підтягування, підняття гирі. Приємно відзначити, що Вадим Хміль з Молодецького підняв гирю  вагою 16 кг 205 разів, а Назар Чорнопиский з Маньківки віджався 170 разів. Хлопці показали  себе справжніми козаками, проявили  витривалість, товариськість, підтримку один одного, увагу до дівчат, уміння виходити з надзвичайних та екстремальних ситуацій. Вечорами проводилась дискотека,  співали різні пісні. У прощальний вечір ми ходили в ліс  по дрова та ввечері запалили велике багаття.

Про нас не забували. Наш табір відвідував голова райдержадміністрації Ігор Віштак, хоч у нього є багато важливіших справ, кілька разів приїжджав Юрій Безверхий.  Розмовляв з нами, цікавився  всіма нашими справами, умовами проживання, харчуванням. Микола Северин подарував нам усім військові футболки на пам'ять  про наш табір. Нами опікувався Юрій Городецький, їздив з нами на стрільбище, давав  поради та підказки. Ми також  відвідували могили воїнів - афганців, вшановували їх пам'ять . На нас з фотографій дивились ще зовсім юні хлопці, але вони вже були героями.  Також приїжджали викладачі районного будинку творчості та школи мистецтв, навчали нас танцювати, шити, співати.

Але, як кажуть, казці приходить кінець. Прийшов кінець нашій реальній казці, за яку ми вдячні вище названим людям. Дуже хотілося б ще раз в неї поринути.                                                                                                                     

Мельник Євгенія,

учениця 10-Б класу

Маньківської загальноосвітньої школи № 1