Захист прав у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу не в судовому порядку

У 2015 році Міністерством юстиції України було проведено ряд реформ у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, зокрема, запроваджено новий порядок оскарження дій державних реєстраторів у даних сферах. Зазначене знайшло своє відображення в нових редакціях Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Протягом 2013 – 2015 років рішення державних реєстраторів можна було оскаржити лише в судовому порядку.

На даний час, свої права у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу можливо захистити шляхом подання скарги до Міністерства юстиції України чи його територіальних органів, тобто головних територіальних управлінь юстиції в областях.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Суб’єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

До Міністерства юстиції України такі клопотання треба подавати у разі оскарження:

·  рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

·  рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

         Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

·  на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення відмову в її проведенні);

·  на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган. Відповідно до Міністерства юстиції скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга подається протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Законодавством України передбачені вимоги до скарг.

Скарга  повинна бути подана виключно у письмовій формі (безпосередньо до канцелярії чи поштою) та містити:

·     повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

·     зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

·     норми законодавства, порушені на думку скаржника;

·     викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

·     відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та спосіб отримання запрошення;

·     підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги;

·     копії документів, що підтверджують факт порушення;

·     довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Сплата державного мита чи адміністративного збору за подання таких скарг законами не передбачається.

Скаржники повинні звернути свою увагу на належне обгрунтування своїх вимог. Необхідно наводити переконливі доводи на підтвердження незаконності рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора. Не буде належним обгрунтуванням лише посилання на статтю закону та відтворення її змісту без конкретної вказівки на те, в чому саме полягає порушення вимог законодавства, яке вчинене державним реєстратором. Часто скаржники забувають, що оскаржуються рішення,  дії або бездіяльність саме державного реєстратора, а не дії заявника, який подав на реєстрацію підроблений документ, про що державний реєстратор, що приймав рішення звичайно знати не міг.

Скарги розглядаються протягом одного місяця від дня їх надходження. Даний строк, встановлено статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».Строки обчислюються з моменту реєстрації скарги суб’єктом розгляду.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання, а в разі надсилання поштою — дата отримання відправлення відділенням пошти. Якщо останній день строку для подання скарги припадає на вихідний або святковий, він переноситься на наступний робочий день.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, можливо подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

У разі коли розгляд скарги відповідно до Законів здійснюється іншим суб’єктом розгляду скарги, така скарга у строк не більше п’яти календарних днів з моменту її реєстрації пересилається суб’єктом розгляду скарги, яким отримано скаргу, за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про що повідомляється відповідному скаржнику.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

·     скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування реєстраційної дії;

·     скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації;

·     внесення змін до записів, виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

·     тимчасове блокування чи анулювання доступу державного реєстратора до відповідного реєстру;

·     скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

·     притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

·     направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Необхідно зазначити, що рішення, стосовно скасування рішення про державну реєстрацію прав, анулювання доступу державного реєстратора до відповідного реєстру, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатом розгляду приймається вмотивоване рішення, в якому містяться шляхи задоволення скарги, та протягом трьох робочих днів направляється скаржнику.

Саме рішення виконується суб’єктом розгляду скарги не пізніше наступного дня після його прийняття, а рішення пов’язані з блокуванням чи анулюванням доступів до реєстрів виконуються технічним адміністратором реєстрів в день надходження відповідних рішень.

Звичайно, існують випадки, коли у задоволенні скарги може бути відмовлено:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

4) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

5) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

6) є рішення цього органу з того самого питання;

7) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

8) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

9) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

10) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

В Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області області утворено постійно діючу комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. В своїй діяльності дана комісія керується Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 та Положенням про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Рішення, дії або бездіяльність суб’єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.