Компенсація за догляд: кому, як і скільки

Для більшості українців піклуватися про літніх батьків або інших членів родини, які потребують постійного догляду, є звичайним ділом. Виявляється, за постійний догляд за літньою чи хворою людиною держава виплачує компенсацію, хоча її розмір, м’яко кажучи, дуже скромний. Кому, хто і в якому розмірі виплачують компенсацію за такі соціальні послуги?

Кому виплачують

Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (затверджений Постановою КМУ від 29.04.2004 р. № 558) право на щомісячну компенсаційну виплату мають непрацюючі особи, які постійно надають соціальні послуги: громадянам похилого віку; інвалідам; дітям-інвалідам; хворим, які не здатні обслуговуватися самі і потребують постійної сторонньої допомоги.

Компенсацію не виплачують фізичним особам, що надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовують витрати на надання послуг з догляду відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про психіатричну допомогу», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» і у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

Розмір компенсації

Компенсацію виплачують щомісяця, зважаючи на прожитковий мінімум для працездатних осіб у наступних розмірах:

15% — фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи ;

10% — фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам II групи і дітям-інвалідам ;

7% — фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи і хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ.

Компенсацію фізичним особам пенсійного віку, які надають соціальні послуги, призначають у зазначених розмірах, зважаючи на прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність

Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право отримувати лише одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.

Перелік документів

Для призначення компенсації необхідно зібрати такі документи:

1) непрацюючим фізичним особам, які надають соціальні послуги:

заява про згоду надавати соціальні послуги;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;

копія трудової книжки і довідки органу Державної податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї особи, а у разі відсутності трудової книжки — лише зазначені довідки;

2) особою, яка потребує соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):

заява про необхідність надання соціальних послуг;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надає інвалід);

висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду і нездатність особи до самообслуговування;

3) законним представником дитини, який потребує надання соціальних послуг:

заява про необхідність надання соціальних послуг;

копія свідоцтва про народження дитини;

висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду і нездатності дитини до самообслуговування.

Порядок звернення по компенсацію

Компенсацію призначає і виплачує орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надають соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, що надає соціальні послуги, і особою, яка має потребує їх, заяв разом із документами, перерахованими вище.

Припинення виплат

Якщо особа, якій надавали соціальні послуги, за висновком органу медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційної комісії) не потребує постійного стороннього догляду, виплату компенсації припиняють з дня, наступного за тим, з якого ця особа згідно з висновком не потребує такого догляду.

Фізичні особи, які отримують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення про обставини, які можуть вплинути на умови їхнього призначення. У разі виявлення таких обставин виплату компенсації припиняють з дня, наступного за днем їх виникнення. Тож у разіотримання зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.

Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, їх стягують у судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, який призначив компенсацію.

Органи праці та соціального захисту населення, які призначають і виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.

На останок, варто додати, що, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, які здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом i групи або літньою людиною, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку, і за умови отримання ними компенсації, вважаються платниками єдиного соціального внеску (його за них сплачує держава). Тож цей період буде зарахований у страховий стаж для призначення пенсії.